«Здоровя – найдорожчий скарб»

Вислови про здоровя:

-     Здоровя – найбільший скарб у житті.

-     Було б здоровя, а все інше буде.

   -    У здоровому тілі – здоровий дух.

-    Бережи здоровя, поки молодий.

-    Здоровя -  не шапка – на базарі не купиш.

-    Здоровя мати – вік біди не знати.

-    Здоровя, як щастя, коли його не помічаєш, значить, воно є.

-    Хто праці не боїться, того хвороба сторониться.

 

Українські прислівя і приказки про здоровя.

Здоров’я – всьому голова.

Здоров’я маємо -  не дбаємо, а втративши – плачемо.

Нема щастя без здоровя.

Було б здоровя – все інше наживеться.

Здоровому все -  здорово.

Світ великий – було б здоровя.

Найбільше багатство – здоровя.

У здоровому тілі – здорова душа.

Здоровя нівроку, аби не муляло збоку.

Здоровому піря, а хворому каміння.

Подивись на вид, та й не питай про здоровя.

Як не має сили, то й світ не милий.

Хоч мале, та вузлувате.

Хвороба нікого не красить.

 

Ці приказки, прислівя є народними порадами, як стати здоровим.

Тримай голову в холоді, черево в проголоді, ноги в теплі, житимеш довго на землі.

Аби зуби, а хліб буде.

Заздрість здоровя їсть.

Здоровя входить золотинками, а виходить пудами.

Здоровя маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо.

Бережи одяг новий, а здоровя - доки молодий.

Весела думка – половина здоровя.

Сміх – це здоровя.

Береженого і Бог береже.

Здоровя в аптеці не купиш.

Чим захворів, тим і лікуйся.

Без діла людина старішає.

Хочеш добре виглядати, не треба нервувати.

Досить жартувати, аби не хворувати.

Гроші й одежу бережуть, коли вони є, а здоровя – коли немає.

До старості баба на базар ходила, а здоровя так і не купила.

 

Народ здавна підмітив, що здорові люди роботящі, а ліниві часто хворіють, менше живуть, бо праця – то здоровя.

Без діла псується сила. Лінощі псують людину. Довго спати – здоровя не мати. Для ледачого і сонце не впору сходить. Хто довго спав – здоровя проспав. Хто рано встає, тому щастя є. Зі спання не буде коня, а з лежі не буде одежі. Без труда нема плода. Хто пізно встає, тому хліба не стає. Маленька праця краща за велике безділля. Без діла жити – тільки небо коптити. Ледачому завжди важко. Він і за косою мерзне. Ховається від роботи, як собака від мух.

 

Цікаві народні приказки – це поради про їжу, харчування, помірність в їжі.

Найпростіша їжа дає найбільшу силу. Роби до поту, то їсти будеш мати охоту.

Їсть за вола , а робить за комара. Як їв, то впрів, а як робив, то мама снилася. Сердите не буває сите. Який до їди, такий і до роботи. Ненажера риє собі яму власними зубами. Хто добре жує, той довше живе.

 

Дуже шкодить здоров’ю алкоголь. Здавна на Україні дітям і молодим на весіллі заборонялося пити хмільні напої. А запорожським козакам під карою смерті заборонялося пити горілку й вино під час походів.

Хто горілку любить, той себе губить. Хто пє, той себе бє. На копійку випив, а на рубель здурів. Пияцтво в роботі не товариш. Від горілки в голові, наче в млині. Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить. Горілка усьому доброму злодійка. Горілка без вогню розум спалить. Горілка входить – ум виходить. Хто частенько випиває, той під тином спочиває. Хміль шумить – ум виходить. Пили – веселилися, вранці встали – зажурилися. Пяниця в боргах, як собака в репяхах. З горілкою кохається розуму лишається. Чарка горілки – лиха ківш.

 

Передбачувати погоду можуть не тільки рослини й тварини, але й людина може бути сама собі синоптиком. Ось прикмети:

Волосся на голові робиться мяким – буде дощ. Ломить руки, або коліна – буде погоди переміна. У людини похилого віку болять крижі – на непогоду. Мозолі болять – буде мороз або сніг. У вухах дзвенить улітку – на непогоду, взиму – на сніг.

Деякі люди перед негодою відчувають швидку втому і головний біль, на що також є свої прикмети і приказки, а саме:

Здорову людину опівдні ломить на сон – дощ на порозі.. Сверблять, лопотять вуха – на дощ. Якщо дуже плачуть діти,

 Погода погіршиться. Люди хворі або схильні до різних недуг, відчувають нестерпний біль – буде буря. У хворих ревматизмом і похилих віком людей болять і ниють кістки – чекай негоди. Люди мислять більш чітко і ясно в ті дні, коли атмосферний тиск високий. При низькому тиску буває більше автопригод.

 

 Використана література:

1.Науково – методичний журнал «Початкова школа» №11 2006р. ст.. 1 -4. «Формування культури здоровя молодших школярів шляхом впровадження здоровязберігаючих освітніх технологій.» Л. Загрійчук вчителька приватної школи «Перша ластівка» М. Івано – Франківська.

 2.Науково – методичний журнал «Початкова школа» №3 2006р. ст. 23 - 25. «Здоров’я – найдорожчий скарб.» В. Соловей вчителька початкових класів Прилуцької гімназії №1 Чернігівської області.

 3.Науково – методичний журнал «Початкова школа» №9 2006р. ст. 1 – 3. «Здоров’я, здоров’я і ще раз здоровя» В. Сухомлинський.

 4.Інформаційно – методичне видання «Здоровя та фізична культура». №2 2006, 21 – 22. «Спорт – помічник! Спорт – Здоровя! Спорт – гра!» Г. Козар учитель початкових класів ЗОШ №8 м. Червоноград, Львівська обл.

 5.Інформаційно – методичне видання «Здоровя та фізична культура». №7 2006, ст.17 -18. «Ключі від дозвілля» Г.Стасенко учитель фізики ЗОШ №35, м. Вінниця.